Стрімке нарощування вкладень у сферу штучного інтелекту несе не лише технологічні прориви, а й макроекономічні ризики. Як зазначають аналітики, опитані Reuters, у період пікового інтересу до ШІ минулого року потенційні інфляційні наслідки фактично залишалися поза фокусом уваги. Водночас у 2026 році ці ризики можуть проявитися значно чіткіше, адже обсяги фінансування інфраструктури для штучного інтелекту не демонструють ознак сповільнення.
Поточний курс монетарної політики в низці провідних економік, зокрема у США, передбачає м’якші фінансові умови та поступове зниження ставок. Це стимулює приплив ліквідності, але водночас створює підґрунтя для прискорення зростання цін. Технологічні компанії стали ключовим драйвером фондових ринків: у США саме цей сектор забезпечив близько половини загального приросту біржових індексів, а котирування багатьох гравців оновили історичні максимуми. Аналогічна ситуація спостерігалася і на майданчиках Європи та Азії. За оцінками фахівців Royal London Asset Management, за збереження нинішньої грошово-кредитної політики світова інфляція до кінця року може перейти у фазу відчутного прискорення.
З іншого боку, різке посилення монетарних умов — передусім підвищення ключових ставок — здатне спровокувати відтік капіталу з сегмента ШІ та корекцію вартості акцій компаній, що працюють у цій галузі. Уже зараз бум штучного інтелекту впливає на суміжні ринки: зростає попит на мікросхеми пам’яті та інші напівпровідникові компоненти, а також підвищуються тарифи на електроенергію в регіонах, де обчислювальні потужності розширюються швидше, ніж енергетична інфраструктура. За нинішніх масштабів інвестицій американській владі буде складно втримати інфляцію на цільовому рівні 2% навіть у середньостроковій перспективі — до 2027 року.
На тлі посилення інфляційних очікувань частина інвесторів може змінити стратегію та відмовитися від технологічних активів на користь більш консервативних інструментів, зокрема державних облігацій. Аналітики Deutsche Bank прогнозують, що до 2030 року сукупні капітальні витрати на розвиток інфраструктури штучного інтелекту можуть сягнути $4 трлн. Водночас дефіцит чипів і обмежені енергетичні ресурси лише підсилюватимуть зростання витрат за принципом «інфляційної спіралі».
У результаті фінансування нових ШІ-проєктів може ускладнитися, а інтерес інвесторів — знизитися. Паралельно це відображатиметься й на споживчих цінах: подорожчання компонентів уже помітне на ринку пам’яті, і за збереження поточних тенденцій цей ефект поширюватиметься на ширший спектр товарів та послуг.