Українська металургія зазнала значних втрат через повномасштабну війну, однак і надалі залишається одним із ключових секторів національної економіки. До вторгнення гірничо-металургійний комплекс формував понад 10% ВВП України та забезпечував близько третини товарного експорту, створюючи потужний потік валютних надходжень і податкових платежів, йдеться у матеріалі NV та The Economist.
У 2021 році сукупний внесок галузі, з урахуванням суміжних виробництв, становив 10,3% ВВП, а експорт металопродукції приніс понад 22 млрд доларів. Металургія виконувала роль економічної екосистеми, підтримуючи машинобудування, будівництво, енергетику й оборонну сферу, а також була містоутворювальною для промислових центрів — Запоріжжя, Дніпра, Кривого Рогу та Маріуполя.
Після початку війни підприємства Маріуполя, на які припадало близько 40% виробництва сталі, опинилися на окупованій території. Це призвело до різкого падіння виробництва й експорту. За підсумками 2024 року внесок металургії у ВВП скоротився до 7,2%, а експорт гірничо-металургійної продукції — до 6,4 млрд доларів.
Попри це, галузь продовжує інвестувати. У 2024 році капітальні вкладення металургійних підприємств сягнули 650 млн доларів, значна частина яких спрямована на енергонезалежність і стабільність роботи. Металургія також розглядається як основа післявоєнної відбудови — від інфраструктури до житлового будівництва та потреб оборонно-промислового комплексу.
Водночас розвиток галузі стримують високі енергетичні та логістичні витрати, дефіцит кадрів і воєнні ризики. Експерти попереджають: подальше зростання тарифів державних монополій може призвести до скорочення виробництва й втрат для бюджету.