Міжнародні партнери України знову активізували обговорення можливості створення миротворчого контингенту, який теоретично може бути розгорнутий у разі досягнення домовленостей про припинення вогню. Дискусії тривають на рівні урядів і дипломатичних відомств, однак наразі йдеться радше про попередні сценарії та оцінки, ніж про ухвалені рішення, пише Радіо Свобода.
За наявними оцінками, базовий варіант передбачає участь від 15 до 20 тисяч військовослужбовців. Водночас у деяких столицях озвучують і масштабніші цифри — до 30 тисяч осіб. Такий розрив у прогнозах пояснюють різним баченням завдань місії, її мандату та географії можливого розміщення.
Очікується, що питання безпекових гарантій для України стане одним із ключових під час зустрічі так званої Коаліції охочих у Парижі. Французька сторона розраховує представити партнерам більш конкретні зобов’язання та підходи до формування майбутньої місії. Основна мета — заздалегідь узгодити структуру, принципи та механізми розгортання миротворчих сил, аби у разі припинення бойових дій не виникла пауза через політичну або організаційну невизначеність.
У дипломатичних колах Францію та Велику Британію називають потенційними ключовими учасниками такої місії. За попередніми напрацюваннями, Париж може взяти на себе відповідальність за наземний компонент, тоді як Лондон розглядають як можливого координатора повітряної складової. Окрему роль у цих обговореннях відіграє Туреччина, яка сигналізує про готовність забезпечувати безпеку транспортних маршрутів у Чорному морі та контролювати стабільність морських коридорів.
Водночас залишається невирішеним питання конкретного місця розміщення миротворчого контингенту. Більшість європейських чиновників схиляються до варіанту дислокації на заході України. У такому разі миротворці зосереджувалися б на допоміжних функціях — підтримці, логістиці та підготовці українських військових — без безпосереднього наближення до лінії фронту.
Президент України неодноразово наголошував, що присутність міжнародних сил є важливою складовою реальних гарантій безпеки. На його думку, така місія може стати додатковим запобіжником від повторної агресії та водночас позитивним сигналом для міжнародного бізнесу, який оцінює ризики роботи й інвестицій в Україні.
Варто нагадати, що наприкінці 2025 року дипломатична активність навколо завершення війни різко зросла, однак уже за короткий час пішла на спад. Переговорний процес фактично постав на паузу, а чітких сигналів щодо подальших кроків досі немає. Водночас у політичних колах дедалі частіше обговорюють причини цієї паузи та можливі сценарії відновлення діалогу.