Масові перебої з електропостачанням суттєво змінили уявлення українців про комфортне житло. Якщо раніше ключовими критеріями вибору були локація, ціна та планування, то сьогодні дедалі частіше вирішальним фактором стає здатність квартири або будинку нормально функціонувати без світла. Фактично електроенергія перетворилася на нову «валюту» ринку нерухомості.
Найгостріше ці зміни відчуваються у Києві. Через регулярні удари по енергетичній інфраструктурі столиця неодноразово залишалася не лише без електрики, а й без води та опалення. У таких умовах покупці та орендарі почали звертати увагу на наявність генераторів у будинках, резервного живлення для насосів, ліфтів і систем доступу. Автономність стала не додатковою перевагою, а базовою потребою.
За словами президентки Асоціації фахівців з нерухомості України Олена Гайдамаха, загальна активність на ринку дещо сповільнилася, а ціни перебувають у фазі очікування. Покупці не поспішають укладати угоди, адже навіть огляд житла ускладнюється через тривалі графіки відключень. Водночас у західних регіонах ситуація виглядає стабільнішою, хоча Львів також не є винятком з енергетичних ризиків.
Іншої думки дотримується експертка ринку Вікторія Галаган, яка зазначає, що в Києві попит зберігається навіть на тлі проблем зі світлом і теплом. Угоди купівлі-продажу відбуваються, а 2025 рік завершився досить активним. При цьому істотного стрибка цін у зимовий період не зафіксовано, хоча тренд на автономні будинки з генераторами тягнеться ще з минулого року. Також українці частіше обирають нижчі поверхи — з міркувань безпеки та зручності під час відключень.
За даними ЛУН, оренда в Києві наприкінці року дещо подешевшала, тоді як вторинний ринок продемонстрував незначне зростання вартості однокімнатних квартир. Первинний сегмент залишається дорожчим, особливо у бізнес-класі, де автономні рішення дедалі частіше закладаються у ціну.
У Львові, як пояснює рієлтор Володимир Іванюк, різких змін у попиті наразі не спостерігається. Ринок традиційно реагує повільніше, а ціни після свят стабілізувалися. Проте й тут покупці дедалі частіше цікавляться автономністю житла та надають перевагу квартирам на 2–5 поверхах. Оренда у місті продовжує дорожчати, особливо у сегменті більших квартир.
Покупці також активно цікавляться можливістю придбання житла за державними програмами. Водночас, як зазначає Олена Гайдамаха, умови «єОселі» постійно ускладнюються. Обмеження щодо вартості квадратного метра, віку будинку та площі квартири звужують коло потенційних учасників. У результаті програма формально існує, але фактично працює не для всіх.
Рієлторка та аналітикиня ринку Ірина Луханіна підкреслює, що сьогодні люди обирають житло за простим принципом: чи можна в ньому жити й працювати без світла. Саме тому нові житлові комплекси з генераторами, інверторами та резервним живленням виглядають найбільш привабливо. Натомість старий житловий фонд, особливо квартири на високих поверхах без автономності, поступово втрачає конкурентоспроможність.
За її словами, різниця в ціні між об’єктами з автономними рішеннями та без них уже становить у середньому 3–7%. Проте навіть важливішим за ціну стає фактор довіри: автономне житло продається швидше й з меншим торгом, тоді як об’єкти без резервного живлення довше шукають свого покупця або орендаря.
Експерти сходяться на думці, що надалі ринок ще чіткіше поділиться на два сегменти: житло, яке залишається придатним для життя під час відключень, і житло, яке перетворює побут на постійний стрес. Саме тому інвестиції у генератори, інверторні системи та інші технічні рішення ставатимуть не винятком, а новою нормою для українського ринку нерухомості.