При примусовому закритті рахунків з деяких клієнтів банк стягує досить значну суму за цю послугу.
Чи законно, що банк стягує 30% комісії, розповідає Мінфін.
У яких випадках банк так чинить?
В країні почастішали випадки, коли банк припиняє співпрацю з клієнтом через порушення правил фінансового моніторингу. Але комісію у 30% знімають з власника банківської карти не у якості штрафу за порушення правил прозорості транзакцій.
В Нацбанку пояснили, що, згідно з чинним законодавством, банки не можуть стягувати з клієнтів штрафи за проходження фінмоніторингу.
До того ж, у кожної фінансової установи є власні характеристики для проходження фінмоніторингу. Але щоб до них не почали пристосовуватися, їх публічно не розголошують.
За словами фінансового регулятора, банк може розірвати співпрацю зі своїм клієнтом не тільки через непроходження фінмоніторингу, а й з низки інших причин.
Наприклад, якщо було надано недостовірну інформацію або виникли підозри у незаконному використанні банківської карти, незаконного використання токена тощо.
У випадку, якщо надійшла інформація від міжнародної платіжної системи щодо незаконного використання картки, при порушенні власником карти умов договору, у випадку не надання документів, що вказані у договорі тощо.
Також припинити співпрацю банк може, якщо припинилися доручення, що надавалися третьою особою за зобов’язаннями клієнта перед банком.
У цих випадках та ще у низці інших ситуацій банк має право стягувати з клієнта 20-30% від загальної суми на рахунку не за сам фінмоніторинг, а за повернення коштів після нього вже в рамках розрахунково-касового обслуговування (РКО). Тобто, таку комісію беруть, коли клієнт хоче отримати заблоковані кошти з рахунку.