Верховна Рада наблизилася до ухвалення законопроєкту, який змінить базу для розрахунку зарплат у низці державних органів — від НАБУ та НАЗК до АРМА і БЕБ. Замість прожиткового мінімуму планується використовувати нову «орудну величину».
Як повідомляє «Судово-юридична газета», 1 серпня парламентський Комітет із соціальної політики підтримав у першому читанні законопроєкт №13466, ініційований Русланом Стефанчуком, Олександром Корнієнком, Галиною Третьяковою та ще понад сотнею народних депутатів. Цей документ — частина пакету законодавчих ініціатив, спрямованих на відв’язку посадових окладів «бюджетників» від прожиткового мінімуму. За словами Третьякової, це створить підґрунтя для зростання пенсій і стабілізації зарплат у держсекторі.
Розмір орудної величини щороку визначатиметься у законі про держбюджет за пропозицією уряду. Для 2026 року рекомендовано закласти не менше 3470 грн, однак Кабмін зможе встановити інший показник. Нова система дозволить гнучкіше регулювати оклади, не прив’язуючи їх автоматично до зростання прожиткового мінімуму.
У законопроєкті передбачено зміни до Кодексу законів про працю, профільних законів для НАБУ, ДБР, БЕБ, АРМА, прокуратури, держслужби тощо. Наприклад, оклад директора НАБУ становитиме 43,7 орудної величини (за базового розміру 3470 грн — 151 639 грн). Зарплата прокурора окружної прокуратури — 15,2 орудної величини (52 744 грн), а мінімальний оклад держслужбовця на районному рівні — не менше двох орудних величин (6940 грн).
Окремі законопроєкти з пакету стосуються суддів, військовослужбовців, митників та інших держструктур. Для прикладу, у Бюро економічної безпеки посадовий оклад для осіб зі спецзваннями не зможе бути нижчим за 12,2 орудної величини (42 334 грн).
Зміни планують запровадити з 1 січня 2026 року. Якщо закон ухвалять, новий підхід до розрахунку зарплат охопить майже всі ключові органи влади, включаючи НАЗК, АМКУ, ЦВК, Рахункову палату, регуляторів у сферах енергетики, комунальних послуг, електронних комунікацій, а також державні наукові установи.