У зв’язку з ситуацією в країні, у чиновників з’явилася ідея запровадити в Україні національний кешбек. Через повномасштабну війну вітчизняні виробники втрачають прибутки. В Уряді вирішили стимулювати українців купувати товар нашого виробництва шляхом запровадження національного кешбеку.
В Мінекономіки розглядають два сценарії, як це працюватиме, інформує forbes.ua.
Як працюватиме національний кешбек?
Вказується, що вже цього літа в Кабміні планують ввести в країні програму кешбеку на українські товари. Вона повинна стати частиною великої урядової кампанії “Купуй українське”.
Учасникам програми, тобто українцям за придбання товару планують повертати до 10% кешбеку від вартості товару. Щоб його отримати, необхідно буде відкрити спеціальну карту у “Дії” чи в банку.
В Уряді зараз розглядають декілька варіантів: ввести кешбек тільки на нехарчові товари або на харчові продукти, і нехарчовий ритейл.
В Мінекономіки прогнозують, що у випадку запровадження першого варіанту, потрібно буде 1-2 млрд грн бюджетних коштів, другий сценарій більш витратний – 2-3 млрд.
Але програма, як відзначається, вже значно «подешевшала». Ще в кінці березня посадовці називали суму для реалізації цієї програми у розмірі до 20 млрд грн на рік.
Кешбек — це повернення частини коштів покупцю, які він витратив на придбання товару або оплату послуги. Наприклад, товари планують маркувати, щоб українці бачили вітчизняне й купували саме таку продукцію. Попередньо, вже з 1 липня ця програма може вже запрацювати в країні.
У програмі зможуть брати участь продавець, виробник, банк та покупець. Їм потрібно буде попередньо зареєструватися, а кешбек буде доступний в «Дії». ФОП взяти участь не зможуть.
Магазини мають проводити фіскалізацію операцій, тобто видавати покупцям чеки, які будуть пересилати в «Дію» для підтвердження. Банк відправлятиме в «Дію» інформацію про транзакції, адже у чеку немає даних про людину, яка купила товар чи послугу.
Кошти надходитимуть на картку раз на місяць, але не раніше, ніж через 14 днів після купівлі товару. Ці гроші можна буде витрачати на оплату комунальних платежів, транспортні послуги, допомогу військовим, медичні послуги або придбати воєнні облігації.