У Києві протягом дня відбулася серія закритих і публічних зустрічей за участі радників країн так званої «коаліції охочих», під час яких сторони працювали над проєктом мирного врегулювання та пакетом супровідних документів. Уже у вівторок, 6 січня, ці напрацювання мають бути винесені на рівень політичних лідерів під час саміту в Парижі.
Про прибуття іноземних делегацій до столиці зранку повідомив секретар РНБО та керівник української переговорної групи Рустем Умєров. Формат зустрічі на рівні радників з питань національної безпеки раніше анонсував президент Володимир Зеленський після переговорів з президентом США Дональдом Трампом.
Загалом у Києві були присутні представники 15 держав, а також делегації Європейського Союзу, європейських інституцій і НАТО. Американську сторону в онлайн-форматі представляв спеціальний посланець Стів Віткофф. Роботу розподілили за тематичними напрямами, кожен з яких обговорювався окремо.
Перший блок був присвячений безпековим і політичним аспектам. У ньому взяли участь перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз і начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов. За словами Кислиці, радники з безпеки детально пройшлися по ключових документах, окрім економічного, який винесли на окрему сесію. Він наголосив, що тексти не суперечать суверенітету та конституційному ладу України, а жодного тиску на українську сторону під час обговорень не було. Частина документів уже повністю готова, інші – майже завершені, і головним викликом залишається проходження національних процедур у країнах-партнерах.
Олександр Бевз акцентував, що ультимативні вимоги щодо територій і Запорізької АЕС висуває саме Росія, а не США. За його словами, між Україною та європейськими партнерами немає розбіжностей у баченні захисту національних інтересів. Він також окреслив архітектуру гарантій безпеки, яка передбачає багатосторонню рамкову угоду, роль ЗСУ як першої лінії оборони, присутність очолюваних Європою багатонаціональних сил і американський «бекстоп» підтримки.
Андрій Гнатов повідомив, що з американською стороною вже погоджено військовий документ, який визначає механізми підтримки ЗСУ, їх відновлення, моніторинг виконання домовленостей і реагування на можливі порушення. Аналогічна робота триває і з іншими партнерами.
Другий блок був присвячений економіці та відновленню. Міністр економіки Олексій Соболєв розповів про так званий «фреймворк процвітання», який є економічною складовою безпекових домовленостей. Документ, напрацьований разом зі США та Світовим банком, визначає обсяги капіталу, необхідні для відбудови країни, джерела фінансування та горизонти на найближче десятиліття. Віцепрем’єр Тарас Качка зазначив, що для економічного зростання Україні потрібно консолідувати близько 800 млрд доларів, а європейська інтеграція є ключовим елементом цього пакета. Серед амбітних цілей також обговорюється можливість вступу України до ЄС уже у 2027 році.
Третій блок стосувався внутрішньополітичних і правових питань. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив, що питання Конституції не можуть виноситися на референдум, а обговорюватися може лише підтримка або непідтримка угоди загалом. Давид Арахамія пояснив, що ідея поєднання президентських виборів з референдумом пов’язана з необхідністю забезпечити високу явку, адже для легітимності плебісциту потрібна участь щонайменше половини виборців.
Нагадаємо, у грудні президент Зеленський уперше публічно представив усі 20 пунктів мирного плану, який Україна готує спільно зі США. Документ, за його словами, готовий приблизно на 90%, однак залишаються складні питання щодо територій і статусу Запорізької АЕС. Саме ці теми наразі залишаються головними точками розбіжностей у переговорах.