Близько 70% українців, які мають вищу освіту та перебувають у країнах Європи, змушені працювати не за спеціальністю, а на низькокваліфікованих роботах. Про це в ефірі телеканалу “Новини.Live” розповів керівник “Офісу міграційної політики” Василь Воскобойник.
За його словами, найбільшими бар’єрами для працевлаштування за фахом є недостатнє знання мови країни проживання та проблеми з нострифікацією дипломів. Процедура підтвердження документів про освіту часто виявляється складною та тривалою, а адаптація до вимог місцевого ринку праці потребує додаткових навичок і часу.
«Якщо говорити чесно, більшість наших співгромадян у Європі працюють у сфері фізичної праці, яка не потребує високої кваліфікації», — зауважив експерт.
Він пояснив, що багато українців не встигають швидко опанувати мову на належному рівні, пройти процедуру визнання дипломів або здобути нові професійні компетенції, які вимагаються роботодавцями. Через це навіть висококваліфіковані фахівці змушені погоджуватися на роботу в інших галузях, часто далеких від їхньої освіти.
Воскобойник підкреслив, що рівень освіти серед українських мігрантів став несподіванкою для урядів приймаючих держав:
«Фактично 70% українців, які опинилися в Європі, мають дипломи про вищу освіту. Це стало справжнім шоком для всіх країн, які надали притулок нашим громадянам».
Водночас експерт наголосив, що ті українці, які активно інтегруються в нове середовище, вивчають мову та налагоджують соціальні зв’язки, мають значно вищі шанси знайти роботу за спеціальністю. Як приклад він навів ситуацію у Німеччині: там 39% українських переселенців офіційно працюють, володіють німецькою мовою та виконують обов’язки, що відповідають їхньому рівню кваліфікації.
Таким чином, мовна підготовка, професійна адаптація та підтвердження дипломів є ключовими факторами, що визначають, чи зможе український фахівець у Європі реалізувати себе у своїй професії, чи буде змушений шукати роботу в іншій сфері.