У 1961 році ООН ухвалила «Єдину конвенцію про наркотичні засоби», яка включила препарати канабісу в Список і перелік наркотичних речовин – поряд з опіатами. До речі, конопля, будучи універсальним лікувальним засобом, була включена в список «наркотиків, які не мають медичного застосування», на відміну від опіатів, які до сих пір широко застосовуються в медицині.

Конвенція зобов'язала країни-учасниці ООН посилити контроль за культивуванням марихуани (за винятком промислових сортів для виробництва волокон і насіння) та рекомендувала повністю заборонити його. Також документ передбачав, що за 25 років використання канабісу, окрім як у медицині чи науці, буде повністю припинене. Однак, пізніше приймались нові міжнародні акти, які все більше устискали коноплю на благо інтересів транснаціональних компаній.

З гектара коноплі отримують близько 6 тонн целюлози за один врожай (за 110 днів рослина досягає у висоту 2-3 метрів, що дозволяє отримувати по кілька врожаїв за один сезон), це в декілька разів перевищує річний приріст гектару лісу, що дозволяє виготовити у 4 рази більше паперу, ніж з лісу, вирощеного на такій самій площі. При чому, виготовлений з коноплі папір не жовтіє та відчутно міцніший за папір із деревини, такий папір не вимагає відбілювання хлором (побічний продукт цього процесу дає діоксин - одна з найбільш отруйних речовин, що знищує флору та фауну річок і морів).Перші спроби заборонити вирощування коноплі були ще на початку ХХ століття, їх ініціювали лісопереробні компанії через загрозу для їх бізнесу – адже виробляти папір з коноплі набагато дешевше і вигідніше, ніж із деревини. А в сучасних умовах це щей вкрай важливо для збереженні лісового фонду.

Перші у світі паперові гроші, перша друкована біблія, Конституція США, абсолютна більшість інших паперових джерел інформації, які створювались до початку ХХ століття - були виготовлені на конопляному папері. До переваг конопель можна віднести також і те, що ця рослина дуже швидко перетворює вуглекислий газ в кисень, поглинаючи вуглекислий газ в три-чотири рази швидше, ніж листяні дерева.

Також не потребує пояснень конкуренція, яку створює коноплярство виробникам синтетичних волокон, що теж зацікавлені у скороченні використання натуральних рослинних волокон, як конопля, льон, бавовна тощо. Так, конопляне волокно відрізняється міцністю (в 10 разів міцніше бавовни і може використовуватися у виробництві всіх типів одягу), стійкістю проти гниття при тривалому перебуванні у воді і тому здавна служило найкращим матеріалом для канатів, мотузок, рибальських снастей, мішків, брезенту, полотна і парусини.

Виготовлені з коноплі одяг та взуття мають бактерицидні властивості, та відрізняються високою міцністю та зносостійкістю, їх використання набагато комфортніше ніж наприклад одяг з бавовни, не кажучи вже про синтетичний одяг. При цьому, вирощування коноплі фактично не потребує використання пестицидів, та в рідкісних випадках потребує застосування гербіцидів, що робить її найбільш екологічно чистим джерелом текстильних волокон.

У 30-х роках ХХ століття конопля почала становити конкуренцію фармацевтичній галузі в силу появи ряду ліків, які чинили схожий ефект на організм людини (антибіотики, седативні та знеболюючі засоби, регулятори тиску тощо). У зв’язку з цим, та конкуренцією для виробників деревини, в США почала активно пропагуватись ідея шкоди від куріння коноплі, без наведення жодних наукових доказів (ідеологами якої виступили медіамагнат Уільям Херст та П’єр Дюпон - власник однойменної хімічної компанії). До кінця 1930-х через пропаганду небезпеки коноплі її вирощування також забороняють у Канаді та Мексиці, а на початку 1940-х канабіс зникає зі списку затверджених медичних препаратів у США. Відтоді покарання за зберігання та вживання марихуани поступово посилювалося.

Цікаво, що з насіння і стебел конопель можна отримувати вугілля, метанол (деревний спирт), метан і бензин, при згорянні яких не буде виділятися сірка, що викликає кислотні дощі, і хімічні речовини, що забруднюють повітря тощо. Отримане вугілля можна спалювати на електростанціях замість звичайного, метанол - гарне автомобільне пальне, зараз його використовують для гоночних автомобілів.

З коноплі можна також отримувати етанол (звичайний спирт) для додавання до бензину, так само, як його зараз отримують з деревної тирси (гідролізний спирт). Інший спосіб отримувати пальне - використовувати олію з насіння коноплі, на якій (без додавання інших домішок) можуть працювати деякі сучасні дизельні двигуни.

Рослину можна застосовувати також при виготовленні пресованих плит або пластику на основі целюлози з його м'якоті (наприклад, такий підхід використовував ще Генрі Форд при виробництві своїх перших автомобілів у 1930 році). При цьому, біопластик, виготовлений із коноплі має значно вищий коефіцієнт міцності, ніж сталь, але водночас такий пластик здатний набагато швидше розкладатись під дією мікроорганізмів, що живуть у ґрунті, не завдаючи ніякої шкоди навколишньому середовищу, на противагу пластику, виготовленому із нафти чи вугілля.

Конопля - екологічно чистий будівельний матеріал (плити, теплоізоляція, наповнювач для бетону та інше). Споруджені із застосуванням конопель будинки вимагають менших затрат енергії на будівництво і потребують меншої кількості палива для обігріву, ніж традиційні.

Насіння конопель - одне із найбагатших природних джерел протеїну, що містить дві кислоти, які здатні очистити організм від шкідливого холестерину і підвищити імунітет. Крім вітамінів, в ньому міститься цинк, кальцій, залізо, магній, марганець, фосфор, калій і сірка. А ще насіння цієї рослини містить всі необхідні людині амино- і жирні кислоти, та таку ж кількість білка, як соєві боби, і легко перетравлюється, що робить його універсальним харчовим продуктом. Завдяки зволожуючим властивостям конопляної олії, з неї можна робити шампуні, гелі для душу і різноманітні косметичні засоби.

Культурологічні та соціологічні дослідження того часу також свідчать про те, що заборона канабісу, пов’язана з намаганням владних систем маргіналізувати певні соціальні групи за етнічними чи класовими ознаками, та за допомогою криміналізації “наркотику” репресувати продемократичні рухи.

Зрозуміло, що все це не вигідно великим компаніям, що займаються виготовленням усього вищезгаданого. Саме вони активно лобіюють заборону вирощування коноплі для будь-якого використання у більшості країн світу.

Голова ГО "Українське Товариство Економічних Свобод" Мар'ян Заблоцький