В Україні стартувала нова частина епопеї з введення електронних акцизних марок. За цією безконечною історією я слідкую з 2013 року. Для виробників електронна марка – це цифрова позначка, яка замінює паперову марку та виводить контроль за обігом з ери "накладних" та "суперзахищених марок" в еру цифрових технологій, онлайн верифікації та автоматичного контролю.

Натомість для колишнього "Мінздоха", а тепер Державної фіскальної служби, електронна марка – це просто нове трактування старої, добре для них зрозумілої паперової марки, але "з новим захистом". Відтак в 2013 році ціна на марки зросла майже в 3 рази, в основному завдяки QR коду.

Згодом фірми, яких лобіював колишній міністр доходів та зборів, утікач Олександр Клименко, хотіли змусити українських споживачів платити вже до 6 центів за електронну акцизну марку на кожній пляшці алкоголю та цигарок. В масштабах усієї країни виходила фантастична сума – близько 200 млн. доларів на рік, яку просто клали собі в карман.

Міністр Шлапак закрив цей псевдо-електронний проект, і ціна на марки дещо зменшилася. Згодом епопея продовжилась вже при новому міністрові фінансів Наталії Яресько, якій явно було не до таких "дрібних" проблем.

В листопаді 2015 року Мінфін знову оголосив про бажання почати роботу із лобійованою Клименком компанією SICPA. І це всього лиш через три місяці, після того як в Бразилії заарештували місцевих представників Мінфіну за звинувачення у тому, що ті взяли 32 млн. дол. хабарів в SICPA.

І ось у нас з початку історії уже третій міністр фінансів та третій очільник ДФС. І знову те саме.

Нещодавно податкове відомство "ощасливило" бізнес законопроектом, який вражає своїм абсурдом. З одного боку, поширюється система Єдиного електронного реєстру акцизних накладних на алкоголь і тютюн. Ця система – доволі ефективно допомогла зменшити нелегальну торгівлю паливом. Неофіційно, виробники не бачать проблеми із запровадженням контролю обсягів виробленої, перевезеної та реалізованої продукції. Якщо це дозволить відмовитися від паперових товаро-транспортних накладних і не вимагатиме додаткового обладнання – легітимний бізнес лише подякує.

Втім, паралельно фіскальна служба хоче запровадити ще й нібито систему електронної акцизної марки. На перший погляд може здатися, що це прогресивна норма, на яку давно чекають підприємці і держава.

Натомість виникає питання: чому цей обіг неможливо контролювати за допомогою єдиного реєстру акцизних накладних (який вже працює)? Чому алкоголь і тютюн повинні вносити дані до реєстру через прокладку – систему електронної акцизної марки?

І тут ми знову повертаємося у 2013 рік. ДФС хоче повернути спеціальний графічний захисний елемент на марку, підняти ціну марки та мінімально регламентувати порядок функціонування такої системи в Законі. Все вирішуватиме в ручному режимі Кабмін. Тобто поруч чомусь повинні існувати як паперова марка, так і електронна.

 excise

Також потрібно не забувати, що ДФС не контролює 40% ринку алкоголю та не в змозі зібрати третину роздрібного акцизу з тютюну в регіонах. Але замість поміняти застарілу системи пішли, як завжди, своїм особливим шляхом. Чи запрацює система хоч трохи краще – ДФС поки навіть поняття не має.

За умови дії електронної акцизної марки, потреби в додатковому захисті паперової марки та взагалі в її існуванні немає. Додаткова паперова система контролю здатна лише зробити життя законослухняного продавця ще менш привабливою. Але, друк же має хтось робити і, напевно, буде на цьому заробляти. Узаконювання прокладки "системи електронної акцизної марки" – це корупційний податок на виробників, які сплачують кожну десяту гривню в українському бюджеті.

Все це вкладається в багаторічну логіку ДФС: де є можливість зробити дешево і просто – роби дорого і складно; де можна закрити зловживання – лишай дірки для своїх; де є можливість обійтись простим регулюванням – запроваджуй декларації і штрафи. Все для бізнесу, все для країни.

Голова ГО "Українське товариство економічних свобод" Мар’ян Заблоцький, Українська правда