Відшкодування ПДВ в Україні знову "поламалося". В червні було відшкодовано 0,1 млрд. грн – лише 1% від середньомісячної суми з початку року. Причина не у відсутності грошей, адже на рахунках уряду знаходяться рекордні 109 млрд. грн. Пов'язаним процесом може бути ініційована Кабміном перевірка відшкодування понад 7 млрд. грн. ПДВ аграріям.

На мою думку, однією з причин поточної ситуації є традиція прийняття значних змін до Податкового кодексу "під ялинку" без достатнього публічного обговорення.

Хочеться згадати 2014 рік, коли через юридичну помилку при впровадженні 7% ПДВ на ліки був зупинений їх імпорт. Цю помилку уряд виправив через декілька тижнів. Але за цей час ціни на ліки злетіли по всій країні. Не бажаючи визнавати власну помилку, уряд, в кращих традиціях соціалістичних країн, доручив караючим органам "розібратись" з імпортерами ліків. Причиною тієї ситуації також був поспіх із прийняттям змін. І так в нас буде постійно, поки зміни в Податковий кодекс будуть писатись кулуарно та прийматись в останній момент.

Ганебну практику внесення змін до Податкового кодексу України "під ялинку" необхідно, нарешті, зупинити! Платники податків мають право заздалегідь знати, за якими правилами країна житиме в наступному році.

Закликаю всіх підприємців та небайдужих громадян підтримати петицію, ініційовану Українським товариством економічних свобод, яка вимагає від Президента України ветувати всі зміни до Податкового кодексу, які вступають в дію раніше, ніж за 6 місяців після їх прийняття.

Аграрний ПДВ

В уряді вважають, що аграрії не повинні були відшкодовувати ПДВ за зерно, куплене чи вирощене в 2015 році. Так, в 2015 році в повній мірі діяли пільги по сплаті ПДВ аграріями та діяла заборона на відшкодування ПДВ.

Таким чином, уряд незадоволений тим, що частина відшкодованого ПДВ не була сплачена до державного бюджету.

Але про це треба було думати тоді, коли писалися зміни в Податковий кодекс. В них просто зазначено, що з 1 січня 2016 року при експорті ПДВ починає відшкодовуватись. Якщо уряд не хотів, щоб по операціях 2015 року не було відшкодування, то це слід було зазначити в змінах до Податкового кодексу.

Хоча такий крок навряд чи був би справедливий. Адже коли в 2014 році знову скасовувалось відшкодування ПДВ, то уряд чомусь не хотів окремо зазначити, що за зерно, куплене в 2013 році, все ще можна відшкодувати в 2014. Тоді раптове скасування відшкодування ПДВ призвело до серйозних втрат для трейдерів, які закладали в купівлю зерна в аграріїв майбутнє відшкодування.

Дійсно, в кінці 2015 року ряд аграріїв вирішили притримати зерно на складах в очікуванні відновлення майбутнього відшкодування. За це платили додаткові кошти зі зберігання зерна. Трейдери закладали відновлення майбутнього відшкодування в закупівельну ціну. Власне, це вже було третє відновлення відшкодування ПДВ і раніше ніхто податковий кредит попередніх періодів не чіпав, тому аграрії знали, чого очікувати. І тут пройшло півроку і наші можновладці раптом схопились, демонізуючи трейдерів та аграріїв.

Цікаво, що навіть раніше, скасовуючи відшкодування, уряд чомусь забував про сою. Навіть зараз, прибравши 85% пільг для аграріїв що обробляють землю, уряд знову забув про цю культуру, залишивши для неї пільги на рівні 50%.

PDF-реєстр
Революційною повинна була стати норма про публічний реєстр відшкодування ПДВ в порядку черговості. Ідея полягала в тому, що цей реєстр може моніторити громадськість та виявляти необґрунтовані пересування по списку.

Проте онлайн реєстр звівся до публікації двох pdf-файлів на сайті ДФС. В порушення Податкового кодексу їх навіть не оновлюють щодня. А для ефективного публічного контролю необхідно, щоб ці дані публікувались в режимі онлайн та оновлювались миттєво.

Також мало бути два реєстри – один із меншим обсягом перевірок для експортерів, другий – для всіх інших. В результаті є два абсолютно однакових по суті процедури реєстри, які тільки додають конфузу.

Чому винен поспіх

Давайте собі уявимо, що зміни в Податковий кодекс були прийняті не в останні дні грудня 2015 року, а на початку липня, як це, власне, передбачене законом.

По-перше, громадськість та депутати вимагали б від ДФС відпрацювати та показати майбутню систему прозорих реєстрів на відшкодування. Також можна було б більш чітко розписати саме технічні нюанси існування такого реєстру, включаючи формат та частоту публікацій.

По-друге, уряд би встиг зауважити, що аграрії зменшили обсяги операцій по експорту, очікуючи майбутнього відшкодування. Тоді, принаймні, можна було б почати діалог та знайти порозуміння або компроміс.

По-третє, не було б технічних помилок, таких як забування про сою в переліку культур.

Можливо, в процесі публічного обговорення можна було б також передбачити додаткові механізми гарантії відшкодування, які б не дозволяли "по власному велінню" Мінфіну чи ДФС зупиняти відшкодування платникам податків по всій країні.

Написання змін до Податкового кодексу "під ялинку" – це улюблений спосіб чиновників продавити норми, які шкодять економіці. В результаті, пропонують формулювання, про які самі потім жаліють. А через півроку починають надсилати до підприємців "маски шоу" як це було колись з імпортерами ліків, а тепер може бути з аграріями.

І навіть найкращі наміри, такі як публічний реєстр, не спрацьовують через поспіх із запровадженням.

#НіПодаткамПідЯлинку!

Голова ГО "Українське товариство економічних свобод" Мар’ян Заблоцький, Українська правда