Новини

Україна посідає перше місце у Європі за запасами вугілля, проте вугледобувна галузь не наповнює держбюджет, а, навпаки, приносить Україні мільярдні збитки.
За даними Державної аудиторської служби, така ситуація склалася через десятки порушень на вугледобувних підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства енергетики. Тож винна у таких збитках сама держава.
 Аудит показав, що більшість державних шахт продають своє вугілля дешевше від собівартості і зазвичай не іншим державним установам, а приватним структурам. Різницю ж у вартості потім перекривають завдяки державним дотаціям, тобто завдяки нашим податкам.
Загалом така система «ефективного» державного управління шахтами призвела до втрати понад 3,5 мільярдів гривень.
 Окрім того, керівники ще й недоцільно використовують кошти – купують різні товарно-матеріальні цінності, у яких немає потреби. Аудитори нарахували таких закупівель на 87 мільйонів гривень.
Очевидно, що держава не може впоратися з управлінням вугільними підприємствами, а тому єдиним виходом із ситуації мільярдної збитковості є їхня приватизація.

Дія мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення — тема, яка спричиняє дискусії в українському суспільстві. Наразі за розрахунками експертів під дію мораторію підпадають 66 % всієї території країни. Але попри те, що мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення закріплений на законодавчому рівні, насправді ринок сільськогосподарських земель існує, але в тіні, де обіг землі поєднаний із вчиненням злочину. 

Відсутність відкритого ринку та прозорих процедур розпорядження землями створює умови для поширення корупційних практик під час управління державним земельним ресурсом.

Експерти НАЗК визначили та проаналізували найбільш поширені корупційні схеми, якими користуються для незаконного отримання землі як фізичні особи, так і великі агрохолдинги:

 

самовільне зайняття земель державної та комунальної власності «за згоди» посадових осіб.

 

укладання договорів про спільну діяльність для користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

 

використання безоплатної приватизації як корупційного інструменту для виведення земельних активів.

 

У 2020 році приватизація державних об’єктів принесла українському бюджету 3 млрд грн. Цього року плани ще амбітніші – Фонд державного майна планує отримати 12 млрд грн надходжень до бюджету вже за перше півріччя.
 
Всього у 2021 році мають приватизувати понад 500 об’єктів, з яких 53 – це перспективні об'єкти великої та середньої приватизації. Один з таких об’єктів – Одеський припортовий завод.
 
Завдяки своєму розташуванню у порту завод мав би заробляти більше, ніж будь-яке інше подібне підприємство, адже йому не потрібно витрачатися на логістику. Але, попри таку перевагу, завод має заборгованість перед іншими підприємствами в 11 млрд грн. Причини такого фінансового становища в тому, що десятки років олігархічні групи викачували з заводу гроші за сприяння найвищих посадових осіб.
 
Тому не дивно, що зараз ці олігархічні групи через свої зв'язки з владою чинять опір великій приватизації. Наприклад, незаконно тиснуть на держпідприємства через правоохоронців. У Фонді держмайна попереджають, що це може призвести до зірвання великої приватизації і втратою понад 12 млрд надходжень до бюджету.

Закон № 2300 про лібералізацію діяльності у сфері виробництва спирту етилового є важливим кроком для розвитку української економіки. Він скасовує державну монополію на виробництво спирту.

Закон про деофшоризацію (законопроект 1210) спрямований на усунення існуючих в діючому законодавстві лазівок для агресивної податкової оптимізації. Про це йдеться в Фінансово-економічному огляді за грудень 2019 року, що підготовлений Українським товариством економічних свобод.