З радянських часів Україна була під прицілом російської пропаганди, однієї з цілей якої було зайве нагадування світу, що Україна не є незалежною державою. Зневажливе ставлення до України відображалось у вживанні безглуздих прийменників перед власною назвою в принизливому та суто російському "на Украине", а також англійського "the" перед Ukraine.

В обох варіантах цих іноземних мов, граматично підкреслюється, що Україна – не самостійна країна, а підпорядкована територія без чітко визначених кордонів.

Відчувався дух "руського миру" й у вживанні в офіційних документах інших країн назви української столиці – Kiev замість Kyiv, що ніби підкреслювало підпорядкованість України Москві й стверджувало абсолютну відсутність в українців рідної мови й національної самоідентифікації.

На жаль, сьогодні все ще багато ключових ЗМІ світу називають Київ на російський манер, серед яких, наприклад, BBC – Kiev, у той час, як інші титани інформаційного простору, приміром, Guardian офіційно почали використовувати коректну транслітерацію назви української столиці – Kyiv.

По-різному іменують головне місто України й транснаціональні компанії, зокрема, Lufthansa пропонує своїм клієнтам забронювати авіаквитки до Kieva, у той час, як на офіційному веб-сайті угорського авіаперевізника "Wizzair" єдиний спосіб забронювати політ в "серце" України – це написати вірно "Kyiv". Розділились в плані написання назви української столиці й аеропорти.

Для того, щоб прояснити ситуацію та поширити коректне вживання українських топонімів – географічних назв, нещодавно МЗС розпочало інформаційну кампанію #CorrectUA.

Однак, як на мене, реально виправити ситуацію й нарешті позбутися наслідків майже сторічної російської пропаганди й прибрати її сліди у тому числі з іноземних медіа можна лише твердою позицією Верховної Ради щодо правильної транслітерації назв.

Адже найменування країни та її населених пунктів в усьому цивілізованому світі є компетенцію парламенту. Так нещодавно парламент Північної Македонії дав нову назву країні, що призвело до миттєвої корекції вживання назви цієї держави світовою спільнотою.

Й оскільки саме на рівні Верховної Ради України вирішується питання найменування чи перейменування українських міст, сіл, селищ, гір, річок тощо, вважаю абсолютно логічним саме на цьому рівні встановити єдині норми та правила транслітерації назв географічних об'єктів України.

Маючи офіційне рішення парламенту буде набагато простіше ініціювати та проводити кампанії щодо корекції помилок та усунення русизмів з українських топонімів. Більш того, прийняття постанови дозволить зобов'язати уряд провести зміну кодів аеропортів, що також значно мінімізує різночитання назв українських населених пунктів іноземцями.

З текстом Постанови можна ознайомитись тут.

Велике спасибі народним депутатам, що виступили авторами даної ініціативи, у розробці якої я мав честь прийняти участь: Шухевич Юрій-Богдан, Кривенко Вадим, Опанасенко Олександр, Крулько Іван, Корчинська Оксана, Мушак Олексій, Кулініч Олег, Лабазюк Сергій, Бандуров Володимир, Чижмарь Юрій.

Голова ГО "Українське Товариство Економічних Свобод" Мар'ян Заблоцький, Українська правда